Пентаграма і хресне знамення — поле cимволічних протиріч

«Хресне знамення – це символіка покладання на собі знаку хреста у віруючих християн. Як відомо, хрест ліг в основу всіх церковних таїнств: за християнськими догматами, коли люди покладають на собі знак хреста, то «відчиняються ворота, через які сходить на віруючих благодать Святого Духа, яка перетворює в душах земне на небесне, скидає гріх, перемагає смерть» [7]. Загалом хрест – це той символ, через який пройшов наш Спаситель – Христос. На хресті Ісусом було отримано перемогу над гріхом, що відкрило для нас двері до прощення й вічного життя. Тому приймаючи хресну жертву Спасителя, ми очищаємо свій гріховний характер, омиваємо Його кров’ю власні порочні схильності.

В цілому є досить логічним те, що христячись ми зображуємо саме хрест. Принаймні такою є офіціна доктрина, якою послуговується сьогодні будь-яка релігійна конфесія, котра використовує практику покладання на собі знаку хреста. За православним вченням, в основу такого здійснення входять наступні правила: «Для хресного знамення ми складаємо пальці правої руки так: три перші пальці…складаємо разом кінцями рівно, а два останніх (безіменний і мізинець) пригинаємо до долоні…Осіняючи себе хресним знаменням, ми кладемо складені так пальці на лоб…на живіт…потім на праве і ліве плечі…» [3, с.32,33].

Але виходячи із сказаного є досить парадоксальним те, що відпрацьований за таким правилом силует хресного знамення не такий однозначний, як це може здатися на перший погляд. Нижче можна побачити, що при безперервному фіксуванні канонічно-правильного хресного знамення вимальовується специфічний силует, котрий за своєю формою мало нагадує, власне, сам хрест.

 

Долею випадку чи ні, але виходить протилежна хресту фігура – п'ятикутна зірка, або, як ще її називають, – пентаграма. Про значення цього символу в енциклопедичних джерелах написано достатньо багато. Між іншим сказано про те, що «зірки різних форм або уособлювали стародавніх богів, або служили їх головними атрибутами. Чотириконечна зірка була емблемою вавилонского бога сонця Шамаша, а п'ятикутна шумерської богині Іштар в її войовничому втіленні…У масонстві п'ятикутна зірка символізувала містичний центр і регенерацію» [2,c.54,56]. Також «…пентаграма зустрічається…в етруській кераміці. В єгипетських гробницях зоряне небо позначене п'ятикутними зірками. Традиційно, форма зорієнтована вгору одним вістрем, називається «біломагічною», зворотна – «чорномагічною» [1, с. 202].

Примітно також, що «перші зображення пентаграми датуються приблизно 3500 р. до н. е., це намальовані на глині п'ятикутні зірки, знайдені на руїнах стародавнього міста Урука. Зображення пентаграм зустрічаються і на єгипетських статуях. Як пише в своїй «Новій Енциклопедії Франк-масонства» Артур Вейт, єгиптяни називали пентаграму «зіркою песиголового Анубіса» [6]. Окрім цього, п’ятикутну зірку можна знайти і на чолі Бафомета або, як ще його називають, – козел Мендеса. Це «легендарний ідол рицарів Тамплиєрів, образ якого, по всій ймовірності, сягає до згадуваного ще Герадотом фалічного божества козлиного вигляду із єгипетського міста Мендес…В європейському окультизмі Бафомет став втіленням диявола» [4,с.161]

А що ж говорить про нанесення хресного знамення Сама Біблія? А виявляється нічого. У головній для всіх християн Книзі немає вимог рукопокладати на собі контури якогось спеціального символу, ані прикладів такого покладання з боку апостолів чи Самого Ісуса Христа. В «Українській малій енциклопедії» написано: «…апостоли мали велику шану до хреста, як знаряддя мук і смерти Ісуса Христа, як то видно зі слів ап. Павла…то все ж апостоли ще самі не хрестилися, і не навчали хреститися. Перша згадка про звичай християн класти на собі знак хреста знаходиться в церковного письменника з поч. III стол. – Тертуліана…» [5,с.2020].

Таким чином, якщо силует п’ятикутної зірки у хресному знаменні – це не проста випадковість, то в релігійному вимірі хресне знамення вимагає до себе особливої уваги як з боку науковців, так і з боку простих віруючих.

посилання:
1.Бидерманн Г. Энциклопедия символов: Пер. с нем./Общ.ред.и предисл. Свенцицкой И.С.-М.:Республика,1996. с. 202
2.Вовк О.В. Энциклопедия знаков и символов. М.: Вече, 2006. - с.56
3.Закон Божий. Руководство для семьи и школы. Протоиерей Серафим Слободской. Свято-Успенская Почаевская Лавра. 2009. - с. 33
4.Королев К.М. Энциклопедия символов,знаков,эмблем.- МИДГАРД, 2005. с. 161
5.Онацький Є. Українська мала енциклопедія. Т. 16. Літери Уш-Я. Буенос-Айрес, 1967. с. 2020
6.Пентаграма.Вікіпедія — вільна енциклопедія. [Електронний ресурс].- Режим доступу http://uk.wikipedia.org/wiki/Пентаграма
7.Хресне знамення. Вікіпедія — вільна енциклопедія. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Хресне_знамення